мы хотим любить.вступление к песне" я хочу любить"
КАК ЖЕ ХОЧЕТСЯ ЛЮБИТЬ, ВСЕХ И БЛИЗКИХ И ЧУЖИХ
КАК ЖЕ ХОЧЕТСЯ ДАРИТЬ ИМ УЛЫБКИ КАЖДЫЙ МИГ
БЫТЬ ПОСЛУШНЫМИ ВСЕГДА, НИКОГО НЕ ОГОРЧАТЬ
И СКОРЕЕ НАУЧИТЬСЯ ВО ВСЕМ БОГУ ДОВЕРЯТЬ.
КАК ЖЕ ХОЧЕТСЯ ЛЮБИТЬ НЕ ВЗИРАЯ НИ НА ЧТО
ДАЖЕ ЕСЛИ ОЧЕНЬ ГРУСТНО, ЕСЛИ ДОЖДЬ СТУЧИТ В ОКНО.
ЕСЛИ ГОРЛО ЗАБОЛЕЛО, ЕСЛИ ПАПА ПОРУГАЛ
ИЛЬ ПЯТЕРКУ ПОЛУЧИЛА, НИКТО В ГОСТИ НЕ ПОЗВАЛ.
КТО ТО ДЕРНУЛ ЗА КОСИЧКУ, ГРЯЗЬЮ ЗАХОТЕЛ ОБЛИТЬ
КАК ТОГДА НАМ ОЧЕНЬ, ОЧЕНЬ КАК ЖЕ ХОЧЕТСЯ ЛЮБИТЬ
ДА, ЛЮБИТЬ КАК МЫ ХОТИМ НЕ ВСЕГДА НАМ УДАЕТСЯ
ВЕДЬ ЛЮБОВЬ НАМ НЕ КУПИТЬ, ВЕДЬ ЛЮБОВЬ НЕ ПРОДАЕТСЯ.
НО ВСЕГО ДОРОЖЕ В ЖИЗНИ НАМ ПО МИЛОСТИ ДАНА
НЕИЗМЕННАЯ СВЯТАЯ , ЧИСТАЯ ЛЮБОВЬ ХРИСТА.
НАУЧИ НАС БЕСКОРЫСТНО КАЖДОМУ ЛЮБОВЬ ДАРИТЬ
МЫ ХОТИМ КАК ТЫ ГОСПОДЬ НАШ, МЫ ХОТИМ КАК ТЫ ЛЮБИТЬ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
